Варикозне розширення вен – захворювання, при якому вени розтягуються, втрачають свою еластичність і не справляються зі струмом крові по них. Якщо вчасно не розпочати лікування, це може призвести до ускладнень – тромбозу, тромбофлебіту, тромбоемболії. Звичайно, поставити відповідний діагноз і призначити правильне лікування може лише лікар-флеболог.
При лікуванні варикозу застосовують як консервативні, так і оперативні методи. Проте значний косметичний ефект досягається лише за допомогою операції.
Допоміжною методикою є флебосклерозування. Методика застосовується виключно на дрібних (до 1,5 мм) венах, розташованих на поверхні, і не використовується як альтернатива хірургічної операції при інших формах захворювання.
Флебосклерозування може бути медикаментозним та лазерним.
Медикаментозна методика, або склеротерапія, полягає в тому, що в пошкоджені ділянки вен вводять спеціальні препарати – склерозанти. Вони ніби «склеюють» хвору вену, яка згодом зникає. Процедура займає близько години та проходить безболісно для пацієнта. Після склеротерапії вживається низка профілактичних та підтримуючих заходів.
Консервативні методики використовують для уповільнення розвитку захворювання. Вони також спрямовані на боротьбу з ускладненнями. До них відносяться: дотримання гігієни ніг, носіння компресійного трикотажу, прийом венотоніків та їх місцеве використання.
Під час лікування варикозу та реабілітації застосовують такі методи:
Лазеротерапія. Низькоенергетичне лазерне випромінювання дозволяє помітно скоротити терміни лікування, дає високу його ефективність і надає протинабрякову, протизапальну, знеболювальну дію на організм. Воно покращує мікроциркуляцію в тканинах, прискорює процеси відновлення, посилює процес поглинання кисню тканинами, знижує вміст холестерину в крові.
Магнітотерапія. Лікування магнітними полями. Характеризується відсутністю протипоказань та широким спектром дії. Знижує здатність тромбоцитів утворювати тромби, покращує місцевий кровообіг та доставку до тканин кисню.
Електроімпульсійна терапія. Широко застосовується у лікуванні захворювань судинної системи. Використовується також для реабілітації хворих із порушенням трофічних процесів у тканинах.
Пресотерапія. Заснована на дії стисненим повітрям на лімфатичну систему. Відновлює водний баланс, виводить із організму шкідливі речовини. Знімає тяжкість у ногах, тонізує стінки судин, покращує венозний кровообіг.
Компресійна терапія. Створення зовнішнього тиску на вени і тканини ніг. Компресія досягається застосуванням спеціального трикотажу, який підбирає лікар.
Лікарська терапія. Передбачає використання флеботоніків. Вони підвищують тонус вен, зменшують їхню розтяжність, знижують проникність капілярів, покращують лімфатичний відтік. Їхня дія спрямована на зміцнення здорових вен. Флеботоніки також перешкоджають розвитку ускладнень. Але від захворювання, що вже є, не вилікують.